Рецензія на монографію Віктора Трепака “Протидія корупції в Україні: теоретико-прикладні проблеми” (Львів: вид-во ЛНУ імені Івана Франка, 2020. 444 C.)

Корупція, на жаль, дедалі впевненіше стає нормою суспільно-політичного й економічного життя в Україні. Щоби подолати корупцію (або хоча би знизити її критично високий рівень), потрібно, передусім, достеменно вивчити і зрозуміти цей соціальний феномен, нормативно закріпити “правила” протидії йому, а далі – виховати і закріпити у громадян відверту нетерпимість до корупційних проявів. Власне це завдання якраз і поставив собі один із представників юридичної науки і практики Віктор Трепак у своїй монографічній розвідці “Протидія корупції в Україні: теоретико-прикладні проблеми”. Після ознайомлення зі змістом цієї монографії стає зрозуміло, чому треба робити “ставки” не тільки на масштабні загальнодержавні програми, а й на “короткострокові і середньострокові завдання, що даватимуть вимірювані та швидкі результати”, а водночас не полишати зусиль збурення політичної волі протидії корупції, підвищення правової культури громадян України та посадових осіб владних органів, розвитку та стабілізації національної економіки та ін.

громадянське суспільство, корупційні діяння, корупція, мінімізація, протидія, правова держава